В кольорові барви осінь Розмалювала гаї і степи, І в замріяні ліси, розпахнувши двері, На шовковому килимі трав засіяла гриби, І віти ясеня виграють на струнах віолончелі. І за щедрі дари, Матінці Землі дякує Жовтоблакитна Золота осінь, Вереснева пора наче свято Одягає заквітчану вишиванку, І легкокрилий вітерець Їй розплітає золотаві коси, І в повільному вальсі Пожовкле листя кружляє у танку. І білою білосніжною вуаллю Обвінчана в лузі калина, Лебедине павутиння, розмаїло степи і поля, Господар оре, сіє озиме зерно... І до білої кипить робота в родини, І своєю неземною красою чарує душу Осінь Золота. І у вирій відлвтає птах... Осінь днем дорожить, Збирає урожай і медові сочні плоди у комору, Із за хмар випромінює Сонечко теплом... І ласкає кожну мить, І Королева Зима на білім коні Поспішає на свято Покрови. І вже затуманені прохолодні ранки І похмурі вечори, А між розмаєм, соловейко радіє, Що ще квітнуть троянди квіти, Жовтоблакитна Осінь листопадом золотить І в далині чути птах голоси, Це ключ журавлів, - на крилах несуть пісню Смарагдового літа.