Жовтий лист в осіннім па кружляє під рояль старий, Там, де нам диктувала весна, правила святої гри. В тихім кольорі розлук адреси невідомих міст, Там, де цвіт нам схилявся до рук все вкриває жовтий лист І все втрачає зміст. Де були твої сліди горить вогнем торішній сон. Збереглись на піску край води відбитки твоїх долонь. Тут блукав веселий сміх і слів кохання "Отче наш", Ти і нині реальна для всіх лише для мене ти міраж. Осінній злий пейзаж... Жовтий лист в осіннім па Кружляє під рояль старий Там, де нам диктувала весна Правила святої гри. Знаю сам - дарма стою Так зло пожартувала ти Залишила адресу свою На темнім дзеркалі води, Та як її знайти...