Життя, як перон - Тут є зустрічі і розставання... Хто шукає, той віднайде Щастя посеред юрби, Їде швидкий поїзд удаль На зупинку останню, щоб не згубитись у світі, Із долею по-житті іти... І на довжелезній дорозі Буде весна, літо і осінь, Прийде час - розправиш Вільні крила у небеса, Від кохання ти розцвітеш Первоцвітом у росах, І черпатимеш цілющу водицю Із чистого джерела... Ласкаве сонце засяє тобі Щастям як Богиня із ікон, Звінчає закохані серця, Приведе до святого престолу, Нічого немає вічного, а мить Пролетить як казковий сон, І у заметіль зими будеш Шукати минуле - зорю вечорову... Поспішай, жити творити... Бо все цвіте і відцвітає, Твоя молодість відлетить Сизокрилим птахом вдаль, Якщо впав, встань... Випрям спину і життя буде раєм, Витри сльозу, бо на землі Все буває радість і печаль...