Може в цьому винна я сама, Що було кохання і нема, А тепер занадто пізно: В нас шляхи з тобою різні, Різні, наче літо і зима. Гілка тихо стукає в вікно, А за ним, немов німе кіно, І нагадує зима - Вони вдвох, а ти сама, Бо в кохання гралась жартома. Приспів: Жартома, жартома, Покохала жартома, Розлюбила жартома сама. І лишились мені Тільки квіти на вікні, Що малює зима, зима... Я сама спалила всі мости, Бо не знала хто для мене ти. Запізніле покаяння, Прощавай, моє кохання, Різними шляхами нам іти. Приспів. (3)