Де шумлягь жита врожаєм — Жайвір в небі висне. Ой, кого ж то так вітає Жайворова пісня? Щедрою нивою, Долею щасливою Радуйся, земле моя Радуйся, радуйся, Земле моя. Знає жавір — дзвоник ранній, Хто встає з зорею І радіє на світанні Рідною землею. Жайвір — співом-переливом, А хвилями — поле Колосися славним жнивом, Хліборобська доле. Сійся, пісне жайворина, Дощиком сріблястим, Щоб дзвеніла Україна Повнозерним щастям.