Розхристана постіль і сонце в бокалі, Твоїх очей відблиск і, наче в дурмані, Це наше життя, наше життя, твоє і моє. Троянди в кімнаті розкидані стежкою Наших доріг, тихою, тихою стежкою в Рай. Твоїх чар поцілунки та ніжні обійми, І літнії ночі летять, наче мрії, Нам ангел з-за хмари грає кохання блюз. І, що тоді нам від життя було треба?.. Ковток лиш повітря і чистого неба, Ще поцілунків твоїх теплий дощ. Приспів: А я таки, а я таки, А я таки тебе люблю, Бо я таки, бо я таки, А я таки тебе люблю! В зоряних травах там, де роси спадають, Де ніхто нас не бачить, ніхто нас не знає, Заколише нас вітер, укриє серпанком туман, І я візьму твою ручку у свої долоні, Приторкнуся до неї своєю щокою І розкажу тобі про секрети твої і мої. А хочеш-но правди? Подивись мені в очі, Вони тобі скажуть, що жити не хочуть Без твоїх очей, твоїх очей, твоїх очей! Приспів. Я збагнути не можу, де усе те поділось, Там, де літо було - все зимою укрилось, І нема тих очей, що мені дарували тепло. Як тільки сонце заходить, опускає на плечі Мені руки свої теплий вечір... Він шепоче мені Твоїми губами: "Я хочу тебе...", Я з осіннім дощем і золотом листя колисаю згадку, Як дитя у колисці, то тиха згадка про тебе, То краща згадка про тебе, єдина згадка про тебе! Приспів. Тебе люблю!