Зелений явір, зелений явір Ще зеленіша нива; Ой між усіма дівчатоньками Лиш одна мені мила. Червона рожа, червона рожа Над усі квіти гожа; Не бачу рожі,не бачу рожі Лиш її личка гожі. Золоті зорі в небеснім морі Моргають серед ночі Та над всі зорі внизу і вгорі- Її чорнії очі. Голосні дзвони, срібнії тони, Слух у них потопає, Та її голос-пшеничний колос, Аж за серце хапає. Широке море,велике море, Що й кінця не видати, Та моїм серці ще більше горе: Я навік її втратив. Ой жалю мій,жалю, Гіркий непомалу! Упустив я голубочку, Та вже не спіймаю. Як була близенько, Не дав їй принади,- А тепер я не знаходжу Для серця розради. Як була близенько, Я ще вагувався, Щоб так швидко улетіла, Я й не сподівався. А як улетіла, Вернуть не схотіла, То забрала за собою Мою душу з тіла. Забрал всі мрії, Всі втіхи, надії, Як весна бере з собою Квіти запашнії.