Не зарікаюся забути Те плесо синьої води, Де нам запахла зелен рута, Запахла так, як не завжди. Шептала ти: "Зажди, зажди..." Й тягла мене в гарячі пута, Сама не тямлячи куди... Не зарікаюсь я забути... Приспів: Рута-м'ята, зелен рута, Нам ті ночі не забути... Зелен рута, зелен рута, Якби все можна повернути... А наші губи небувало Зливались в грішному вогні, Плечей твоїх п'янкі овали Неначе танули в мені. Шептала ти: "О ні, о ні..." Від жару нашого палало Блакитне плесо вдалині, Зливалось в грішному вогні... Приспів. То саме сонце із-за гаю Взялося золотить лани. Огнем пропалена до краю, Ти перейшла межу вини. Шептала: "Лиш не обмани..." Не знаю й досі, сам не знаю, Чом наші розбрелись човни... Шептала ти: "Не обмани..." Приспів.