Твоя рука торкнулась моїх кіс, А ти чомусь русалкою мене назвав, Немов у дивний світ, у казку, переніс, Де папороть цвіте і мрія ожива. Заворожу, знайду ще ті слова, Які поєднують серця і небес красу, В яких чарівна мить завжди-завжди жива, Я папороті цвіт з піснями принесу. Приспів: Я заворожу, тебе заворожу, Для тебе віднайду оці слова, В яких чарівна мить завжди жива, Завжди жива! І мрія ожива моя! Заворожу! В тобі горить вогонь моїх пісень, Для тебе промінь сонця я в косу вплету, Щоб бачив ти у ній у сяйві кожень день Її - свою звабливу мрію, золоту. Заворожу, і хочеш ти чи ні, Я неповторністю ввійду в твоє життя І та русалонька, її дзвінкі пісні Не згаснуть, тоді не кануть в забуття. Приспів. (2)