У жінки не питають скільки їй років, В її очах побачиш вроду молоду, У неї блакитне небо почуття глибокі І до дна у любові віддає душу свою. Її душа щира ніжна, як квітка весною, У твій дім несе світло, запалює свято, Смачне приготує, впече коровай рукою І словом приголубить, як сестра і мати. Дорогим жінкам даруйте прекрасні квіти, Із усмішкою нахиляйте їй сонечко із висоти - Збудуться бажані мрії, обігріє теплом літа, У затишку родиннім є щастя серед зими! І поруч із нею хочеться трішечки казки, Бути закоханим принцом на білому коні, В її обіймах відчути святу любов і ласку, Пити-кохання і насолоджуватись раєм на землі!