Засвистали козаченьки В похід з полуночі,– Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач не журися Та й за свого миленького Богу помолися Зійшов місяць над водою, А сонця немає... Мати сина в доріженьку Слізно проводжає: "Іди, іди, мій синочку, Іди , не барися За чотири неділеньки Додому вернися!" "Ой, рад би я, стара мати, Ще й раньше вернуться, Та щось кінь мій вороненький В воротах спіткнувся. Засвистали козаченьки В похід з полуночі,– Заплакала Марусенька Свої ясні очі.