Заржавілу шаблю вигостри, козаче!... У широкий степ осідлай карого коня, Із ворогом за волю борись, соколе юначе, Щоб у своєму раю зростало щасливе дитя. В дорогу візьми гілку червоної калини І образок Пречистої нехай береже, як мати, Дух святий розвіє чорні хмари - небо синє, А Ангел Охоронець веде до родини, до хати. За селом розходяться дороги на чужину... Одна як струна - на захід, друга - крута на схід... А ти третьою іди у життя із Богом, мій сину, Щоб крізь тернистий шлях побачив Божий світ. Заржавілу шаблю вигостри, козаче! Нехай тихий вітер несе до берега надії, У життєвім путі чекає перемога і удача, Усміхається фортуна і збуваються твої мрії! Будь господарем у своєму домі на землі! Ори чорнобриві скиби, сій зерно добра, Нехай віра і любов Божа крокує по житті, І зранку будить у віконці спів солов'я!