Колись мені казала мудра мамa: Не йди, Оксанко, заміж за Івана, А йди, моя дитино, за Петра - Буде у тебе масло і ікра! А я ж тоді вмирала за Іваном, За чубом кучерявим, гордим станом. Йому я серце віддала, як є, А він з жінками знову за своє!.. Приспів: Ти зрозумій, ти тільки мій, На інших заритись не смій! Й тихцем дурити теж мене Уже не треба! Мене ти ще не бачив злу - Я сяду, навіть, на мітлу, Щоб всіх зітерти на золу Заради тебе! Тебе я вже водила до ворожки, Й вона тебе відчарувала трошки. Мене ти став любити, як колись, Й мої потроху пристрасті вляглись... І знов тебе я віддано кохаю, Але усе частіше помічаю, Коли ти уночі уже заснеш - Спросоння кличеш знову не мене! Приспів.