Уже останнє яблуко упало із гілля І літо, що промчалося, не згадує земля. Чи під осіннім холодом жар серця охолов, Що ми не відчуваємо, що поруч йшла любов? Приспів: Чому, чому? - запитую тебе. Чого, чого? - запитую себе. Чого похмурим стало наше небо І кожне слово болем віддає. Чому, чому? - запитую вночі. Чого, чого? - запитую щодня. Чого надія відпускать не хоче Минулих літ рожевого коня. Мої вуста забули вже, яка твоя щока, І серце так втомилося надіяться й чекать. Невже усе розвіється, невже усе мине, Невже весна-чарівниця не нам крилом махне? Приспів.