Закохав мене вечір У свою дивовижну красу І тепер я зорю На долонях, мов краплю несу. То краплина життя, | То кохання моє | І не гаснуть у серці чуття,| (2) Доки в небі зоря виграє. | Закохав мене вечір У блакитні тумани лугів, Наче взяв у полон І стежиною в поле повів. Де зоріє життя, | Мов світаннє моє | І не згаснуть у серці чуття,| (2) Доки в небі зоря виграє. | Закохав мене вечір У тепло перепілок своїх І душа моя там, На співучих стежках польових. Де розлите життя, | Де джерельце моє | І не згаснуть у серці чуття, | (2) Доки в небі зоря винграє. |