Котишся, котиш, білий місяченьку, По тобі гине шляху твойого слід, Так то знмкає на дні у серденьку Остання згадка давно минулих літ... Одна ще зірка на небі сіяє, Далека темна у хмарній товпі, О, згадко щастя, дарма виглядаєш Сльозаве око на зустріч тобі!.. Ні голос друга, ні голос знайомця Не обізветься, лиш вітер шумить, Згасли промені і зірок, і сонця, І тільки камінь на серці лежить... О, згадко щастя, чому лиш вночі Ти не покоїш душу мирную?.. Хоть бідне серце все про щастя снило, А зустрічало лиш тінь його слабу...