Зацвіли каштани, зацвіла весна, А тебе, кохана, все нема і нема. Я чекаю, мила, і тебе прошу - | Не гніви кохання, не гніви весну. | (2) Перший раз зустрілись тут з тобою ми, Били до озерця лебеді крильми, Волошкові очі, небо голубе, | І тоді, як в перше, я впізнав тебе. | (2) Знов цвіли каштани, знов цвіла весна, А тебе, кохана, все нема і нема. Я чекаю, мила, і тебе прошу - | Не гніви кохання, не гніви весну. | (2)