Зачекай, я все не сказав, Залишись, все не так безнадійно, І вірші, що для тебе писав Ти сама не забудеш спокійно... І любов занадто жива, Ще дзвенять нерозірвані струни І слова ті найкращі слова, Ще звучать у зрадливім відлунні. Приспів: Ти поклич, і я знов прилечу, Лютий біль стане трохи тихішим, Я сьогодні даремно кричу Те, що міг прошептати раніше. Повернись, ще маємо ми Ніжну мить, що єднає і досі, Там де в снах ще немає зими Збережи нашу зоряну осінь. Зачекай, і жовтим листом Залишись, все не так безнадійно, Ту любов, що дарована двом Ти сама не забудеш спокійно. Приспів.