Забудь мене, мене забудь, Як нам колись жевріла грудь, Як серце рвалося колись — Тепер ми розійшлись... Ми мали слези у очах, Як ми ішли в противний шлях, Я плакав з горя, але ти — З щасливости, з щасливости... Тобі зозуля навесні Кувала радість, а мені Вороння крякало сумне — Забудь мене, забудь мене... Я йду в далеку сторону Боротися за вітчизну, А може смерть мене там жде, Забудь мене, забудь мене... Юнацькі роки вже пройшли, Не вернуться вже вони, В остатній раз прошу тебе, Забудь мене, забудь мене... Коли ж доведеться мені Загинуть в чужій стороні, Оркестра грала нам сумне Забудь мене, забудь мене...