Щосили будем землю боронить Від чорної орди з імперськими слідами, Щохвилі наближатимемо мить До перемоги над безжальними "братами", Що ніж встромили в спину сміючись, І ґвалтували наш народ віками... Піднялись всі: дорослі і малі Під синьо-жовтим стягом України! Приспів: Омита кров'ю сотень поколінь, Оспівана в піснях, оплакана сльозами, Моя країна підіймається з колін Під синім небом з жовтими ланами!.. Ніхто, напевно, й думати не смів, Що будемо в таку лиху годину ми хоронить найкращих доньок і синів, Й навколішки молить за Україну... Нащадки славної козацької землі, Що вибрали в світах свою дорогу! І разом б'ємо ворога щосил, Народжуючи все нових Героїв, - Слав'янськ, Донецьк, Луганськ, Савур-Могила - Іще ніякий ворог там не встояв! Такий народ не можна подолати, Де хлопченя із синіми очима віддало все, Щоби "броню" придбати для наших воїнів, І "Слава Україні!" Він написав в дитячому листі солдату... І кожен, хто читатиме той лист, Пронизаний дитячою любов'ю, Зі зброєю в руках, під кулі свист Піде на ворога, окроплюючи землю кров'ю... Приспів.