Там, де додому дорога моя, Там, де на мене чекає сім'я, Там, де лани, гори й поля - Там залишається моя земля! Там, де лани, гори й поля - Там починається моя земля! Там, де бажання ніколи не спить, Моя душа прокидається вмить, Знають лани, гори й поля: | Тайну залишила моя земля. | (2) З нею! Тільки з нею милий світ! З нею! Тільки з нею тане лід! Навіть їхній холод не такий, Бо з нею! Тільки з нею я живий! Із нею! Із нею! Із нею! Я з нею! Там було там, де ходила війна, Долі віками ломала вона, Кров'ю людей омила поля | Тайну залишила моя земля! | (2) Хоче на волю, але не встає, Очі підняти вина не дає, Вкрита немов соне маля | Тайною пам'яті моя земля. | (2) Але тільки з нею милий світ! Але тільки з нею тане лід! Навіть їхніх холод не такий, Бо з нею, тільки з нею я живий! Із нею! З нею навіть холод не такий. Із нею, тільки з нею я живий! Із нею! Я з нею! Із нею! Я з нею! Із нею!