Летіли дні, пройшли роки - ти не змінилась. Твоя усмішка й тонкий стан - мені лиш снилась... Хотів забути я тебе та вже не можу... | І душу й серденько твоє лишень тривожу... | (2) Коли троянди відцвітуть такі чудові, Тоді, напевно, буде нам не до любові... Тоді забуду я тебе, любов священна, | Для мене ти була і будеш незбагненна!.. | (2) Коли бокали задзвенять під крики "гірко!" Згадаю, як тебе любив, моя ти зірко! Згадаєш ти як перший раз, квітко весняна, | Як називав тебе поет "Моя кохана"!.. | (2) Ти під вінець підеш та й щастя будеш мати А хто по справжньому кохав, буде страждати. Купальське полум'я в тобі буде вогнем палати, | А ти не зможеш як колись мене кохати... | (2) А ти не зможеш як колись мене кохати...