Dm/С/В/A/Dm/C/B/A Dm Gm A Dm С Так само щезає з дерев тінь в полудень F C F І жарке повітря від спеки дзвенить. A B D Gm І знову годинник проб'є десь дванадцять, Gm Dm B A Dm Все ніби так само, та все вже не так. А час як і люди кохані відходить... Лиш вітер заплутався десь у гілках. І мабуть про тебе вже думати годі, Все ж ніби так само, та все вже не так... Іскрами рум'янку палають ще трави, І може мене ти згадаєш, хоча б... А твій світлий образ лишився на пам'ять, Все ніби так само, та все вже не так...