Спасіння - у добрі, спасіння - у любові, І це стосується, напевно, нас усіх. Чого ж ми носимо у серці та у слові Отруту заздрості та злості вічний гріх? Нехай не топче нас неправди битий чобіт... Зустрівши ближнього, хай відчуття твоє Душі признається, що у людській подобі Це сам Господь правицю подає. Приспів: Возлюбімо ближнього, як самих себе,- Хай це усвідомить той, що з людей гребе. Возлюбімо ближнього - тихо, без прикрас: І любов Всевишнього теж зігріє нас. Возлюбімо ближнього з відчуттям тепла- Й певен, що поменшає в цьому світі зла, І засвітить радістю небо голубе... Возлюбімо ближнього, як самих себе. У битві давнішній безчесності та правди, В куточку заховавшись ти не стій, Бо люди просять помочі й поради, Для них потрібний щирий відгук твій. У вік жорстокості та перебитих істин Господню заповідь нам треба повторить І написать її на найвиднішим місці, Як вищу мудрість двадцяти століть. Приспів.