Гомонять діброви листям восени: Чом коротшими стають осінні дні? Сонця промені не гріють, І чомусь ми всі жовтієм, І у вирій відлітають журавлі?.. На вікні зітхають кішки восени: Де ви, де ви, Жаркі-теплі літні дні? І чому промінчик сонця Заглядає у віконце, Та теплом своїм Не може нас зігріть?.. А ведмідь іде в барлогу восени: Буду спати я до самої весни! Ну, а білочки - невтомні, Дупла їх запасів повні - Стійко в лісі зимуватимуть вони. Гомонять діброви листям, На вікні зітхають кішки, А ведмідь іде в барлогу Восени... Восени...