Наш рід і край батьків, прославлений віками, Як дорога земля, де рідна сторона. У весняній порі квітучими садами До болю серця заворожує вона. Тут ми живем усі під сонцем України, Де манять обрії в безмежну далечінь, Де гомін щедрих нив і пишний цвіт калини І храмів дух святий летить у височінь. Приспів: Україно моя волошкова, – Та, що з небом у сні розмовля. Ти - краплиночка божого раю І зоря на крилі журавля. Грає тут живописне роздолля, У пшеничному дзвоні степів, Де від щастя вінчається доля, Як з весною розсвічений спів. Кругом, куди не глянь, прозоряться в зіницях Ясні пейзажі розмальованих картин, Де українські зорі йдуть на вечорниці Під голоси трембіт карпатських полонин. Проміниться й красується в природі Свята земля, солодка, наче сни, Не розлюбить свій край у насолоді І не кохатися в мелодіях весни. Приспів.