Коли згадаєш знов ти втрачене кохання - Так вітер почуттів приносить спомин той тобі... Але не треба слів. Мелодія прощання уже лунала нам І ти її тоді не зупинив. Та буває так, що нас в минуле повертає Тихий шепіт хвиль, чи новорічний сніг. Все, що колись було й пройшло, не варто забувати, Та не можна вічно жити, жити вічно ним... Приходь до мене в снах, бо на яву я з іншим Та з іншою і ти... Дороги і сліди вже не знайти... Та буває так, що нас в минуле повертає Тихий шепіт хвиль, чи новорічний сніг. Так вітер почуттів не раз про це нам нагадає Та для нас усе – лиш вітер почуттів І для мене, і для тебе ця мелодія лунає Почуттям забутим навесні.. І нехай, в минуле повертає нас лиш Вітер почуттів...