Вістку голосить світу зірниця: Зродила Сина Чиста Дівиця. В стайні зродила, В яслах сповила, Сіном прикрила, Грудьми кормила Божого Сина Марія. Ангел пастирям це сповіщає, До Вифлеєму їх закликає, Щоб поспішали, До ніг припали, Поклін віддали І привітали Бога живого в вертепі. Бідні пастирі, вчувши новину, Біжать вітати святу Дитину, Біжить їх радо Ціла громада, Лишили стадо, В серці відрада, Принесли дари з собою. Тай і три волхви царського роду Ідуть здалека, десь аж із сходу, Ідуть в покорі За блиском зорі, Там, де в оборі В світлості морі Цар спочиває вселенной. Гей і ми рівно ж, браття, сестриці. Із українськой спішім землиці. Щоб честь віддати Христу-Дитяті І ублагати Ласк-благодати, Ліпшої долі, гаразду!