А вишиванка завжди була у моді! Одягнеш - наче свято у твоїй душі! Із давніх літ піднімає дух в народі, І сяє сонечком на білім полотні!.. Я витягну зі скрині свою вишиванку, Що долі дарувала ненька Україна. Вдихну у блаженну весну на світанку, Серденько зігріє пісня солов'їна!.. А вишиванка це духовний храм душі, Оберіг святинь українського народу, До ночі вишивали руки золоті, Щоб із джерела черпати чисту воду!.. А на ній вишиті кольори барвисті, У житті червоні маки, волошки сині, Мати мережить як дитя у колисці, Щоб цвіла щаслива доля в Україні. Мамина любов випромінює в узорі, У квітах польових пелюстками пломеніє! У сонячнім промінні, листі кленовім Вишиванка є окраса і не старіє! Пам'ятай: де б не був, у яких світах, Це дарунок мами і цілунок Бога! Щоб із журавлями летів додому ти, У житті була легкою твоя дорога!