Одягну з бабусиної скрині Вишиту сорочку — їй сто літ! Тут зоріють незабудки сині — Родоводу строгий заповіт. Полотно — найвищого ґатунку — Увібрало силу й міць роси... Як жадоба волі — візерунки — Сповнені барвистої краси. Хрестик до хрестика — при каганцях Долю Вкраїни вночі вишивали... У вишиваних нових сорочках Сміло за волю до бою вставали! Кулі минали, гнулись мечі, Бо вишиванка щитом є людині! При каганцях, у криївках, вночі Стрільці вишивали Волю Україні! За ту волю гнали у Сибір, Порозкидали степом Казахстану... Сильні Духом твердили: повір - Україна наша вільна стане. Молоді роки юнацьких мрій Поскладали на вівтар країні. Збулась сама із заповітних мрій — Маєм Волю! Слава Україні! Хрестик до хрестика — пісня звучить... Доля країни святково-врочиста... Збулися мрії — прийшла світла мить, І вишиванки рясніють барвисті. Дух вишиванки ввібрав синяву, Стигле колосся і кетяг калини... Маємо волю уже наяву. Молимось Богу за Долю Вкраїни!