Відлітали лебеді на південь. Холод лютий незабаром прийде. Так вже їм судилось в світі жити - Час від часу треба їм летіти. Приспів: Вірна любов, незрадливе кохання - Тільки удвох зустрічати світання. Вірна любов - це себе віддавати, Падати вдвох, чи крило підставляти. Приспів. Вже чекало їх осіннє небо: Так далеко їм летіти треба! Клин уже сховавсь за сині хмари, Та одна чомусь відстала пара. Приспів. У лебідки з крилечком щось сталось, Як вона у небо підіймалась, Та відчув коханий ті страждання - Залишились вдвох на зимування. Приспів. І зима колючим вітром била, Й холод їм морозив ніжні крила, Але їх незгоди не здолали, Бо вони так віддано кохали. Приспів.