Речитатив: А і правда: Крилатим ґрунту не треба - Землі немає, то буде небо, Немає поля, то буде воля, Немає пари, то будуть хмари... В цьому, напевно правда пташина: Як же людина, а що ж людина?.. Живе на землі, сама не літає, А крила має, а крила має... Вони, ті крила не з пуху-пір'я, А з правди, чесноти і довір'я, У когось - з вірності у коханні, У когось - з вічного поривання, У когось - з щирості до роботи, У когось - з щедрості на турботи, У когось - з пісні, або з надії, Або з поезії, або із мрії... Просто без крил злітає до неба, Само це мені зараз треба... Чорні троянди в білих долонях, Наді мною просто безодня.. А на світанні я повертаюсь!.. В твоїх обіймах я залишаюсь!.. Але я вільна!.. Але я вільна!.. Але я вільна!.. Але я вільна!.. Ти дозволяєш, а я не питаю, Просто щоночі в небо злітаю, Я розчиняюсь у темряві ночі І цілуватись сама не хочу... А на світанні я повертаюсь!.. В твоїх обіймах я залишаюсь!.. Але я вільна!.. Але я вільна!.. | Але я вільна!.. Але я вільна!.. | (4)