Під горами хата стояла, В хатині віконце було. А з того віконця дівчатко, | А з того віконця дівчатко | Дивилось за наше село. | (2) Я бігав до школи полями, Ягнята зажурені пас. А з того віконця дівчатко, А з того віконця дівчатко Сміялось до мене щораз. Я гірко, як мамині сльози, Збирав колоски на стерні. А з того віконця дівчатко, А з того віконця дівчатко Рукою махало мені. Шукав я світами розради На серце тривожне й сумне. А з того віконця дівчатко, А з того віконця дівчатко Додому гукало мене. Нема вже тієї хатини, І я в сивині, як у сні. А з того віконця дівчатко, | А з того віконця дівчатко | Засвічує сонце мені. | (2)