Люди навколо фарбують обличчя, Вдягають у місто щоразу нові імена, Мають цікаві приховані звички, Поводяться ніби триває війна. Приспів: І я собі дивлюсь у небо, Уважно слухаю вітри, Я шукаю ліки проти себе, Рахую видихи - один, два, три... Розбилось, не склалося, вмерло покірно, Не знали, забули, На кухні не вимкнули газ, Ти або я щось зробили невірно, Чи третій хтось вирішив грати за нас?.. Приспів. Один, два, три... Один, два, три... Один, два, три... Один, два, три... Місто застигло у анабіозі, Я знову крокую зі Сходу на Захід сама. Чуєш, спини мене, коли ти в змозі, Спини мене, більше нікого нема. Приспів. (2)