Відцвітає бузок... А я так його ніжно любив, Дарував він мені Той чарівний п'янкий дивоцвіт. Тільки сталося так, | Що його зберегти не зумів, | Пронесу крізь роки | Світлим спогадом радісних літ. | (2) Відцвітає бузок, Догорають духмяні кетяги І між листям густим Знов шукаю я щастя своє. Пам'ятаєш, коли | Повна чистої юної спраги | Я пила ту красу, | Як росу вранці сонечко п'є? | (2) Відцвітає бузок... Не буває ж бо вічного в світі, Сивий час промайне На своєму баскому коні. Та солодкий той сон, | Що тендітні навіяли квіти, | Як казкових надій | Не забути ніколи мені... | (2) Відцвітає бузок... А я так його ніжно любив, Дарував він мені Той чарівний п'янкий дивоцвіт. Тільки сталося так, | Що його зберегти не зумів, | Пронесу крізь роки | Світлим спогадом радісних літ. | (2) Відцвітає бузок... Відцвітає бузок... Відцвітає бузок... Відцвітає бузок!