Ми знов зустрілись. Ти мовчиш. Вагаюсь: діяти?, питати? До біса! Я беру хутчіш Тебе за ручку привітати. Відчуй тепло моїх долонь! Як б'є на спалах моє серце! Займись! Або вгамуй вогонь Отруйним словом, що найменше! Скажи мені, що я – не люб, Що ти мене і не кохала, Що по-любові був твій шлюб І ти про це не шкодувала, Скажи, що я був "хлопчаком", А ти – екстравагантна жінка: На почуттях моїх нишком Зіграла і – "Твоя зупинка!" А я в очах все бачу "Так!" Протистояти їм не в змозі, І чари губ не йдуть ніяк, І я цілком у мрій в облозі: Де я – щасливий чоловік, Твоє кохання воскресає, Любов єднає нас на вік... На жаль, її в тобі... немає!