Вічна, як любов була коротка мить, Коли вуста сказали, що душа Вже не болить, більше не болить... Всі слова і дні я ангелу віддав, Щоб він тебе на небі малював І свілий німб Бог дарував тобі. Я піти не зміг відразу й назавжди, Як білий сніг я бережу сліди, Щоб ти знайшла шлях до мого тепла, Краплю свого тепла... Вічна, як любов буває тільки мить, Коли душа не тліє а горить І тане ніч, і туман, туман - оман. Вічна, як любов була коротка мить, Коли вуста сказали, що душа Вже не болить, більше не болить... Всі слова твої, як вироки звучать, На сни мої накладено печать. І плаче час, - та казка не про нас. Я зібрав цей світ із тисячі зірок І сотні літ збираю кожен крок, Щоб ти знайшла шлях до мого тепла, Краплю свого тепла... Вічну як любов кохаю кожну мить до сліпоти, Помру й воскресну знов, як схочеш ти, Тільки ти, ти – назавжди!..