Знову цвітуть каштани, Хвиля Дніпровська б'є, Посеред міста стану, Гупає серце моє. Радощі душу на поїзд погнав, Знову у Києві весна Вулицями гуляє, вулицями гуляє! Пахощі вітер несе п'янкі, Мов коло мене дівчата стрункі, Хтось же їх всіх кохає, Хтось же їх всіх кохає! Хтось же їх всіх кохає! | (3) Хтось же всіх їх!.. А весна розпускає чари, Співає на всі голоси, Та більшої, ніж дівчата, В природі нема краси. Веселі, задумливі і сумні, Вони всі подобаюся мені, Що я робити маю?.. Що я робити маю?.. Високі, низенькі, пухкі, худі, Білявки, чорненькі і руді І хтось же всіх їх кохає! Хтось же їх всіх кохає! Хтось же їх всіх кохає! | (3) Хтось же всіх їх!.. О, поки у Києві весна, Може, там десь є така одна, Єдина для мене та є, Єдина для мене та є. Знайду - і на все життя лиш вона, Та знову у Києві весна, І хтось же їх всіх кохає, Хтось же їх всіх кохає! Хтось же їх всіх кохає! | (3) Хтось же всіх їх!..