Сонце і місяць зійшлися у тобі одній, Не спіши заходити, ще трохи зі мною постій Там, де небо занурює власні кордони в моря, Ледве-ледве горить наді мною вечірня зоря... Приспів: А у неї є ім'я І цілком земне обличчя, Так уважно слухав я, Та вона мене не кличе... Може й справді треба так, Тільки я цього не знаю, Може це від'ємний знак, Але я її кохаю!.. Кожен день мимоволі гориш наді мною вночі, Ну скажи хоч би слово, благаю тебе, не мовчи... Так високо, до тебе ніколи мені не дістать І від думки такої в самого німіють вуста... Приспів.