На тихій гірській долині Багряний місяць перший промінь вже пустив Я знову думками лину До придніпровських дорогих берегів Де тихі верби гілля схилили | І сині води розлились в далині | Там ясні очі так чисті, милі | Усмішку ніжну подарують мені | (2) В той вечір такий чудовий Прощальну пісню нам співали солов'ї Затихла палка розмова Журливо вії опустились твої І ось між нами високі гори | В неосяжну далечінь простяглись | Лиш тільки в небі вечірнім зорі | Спокійно й тихо мерехтять як колись.| (2) Чи чуєш, моя кохана, які слова несе тобі моя любов? Я вірю той час настане Коли з тобою ми зустрінемося знов Де тихі верби гілля схилили ! І сині води розлились в далині ! Там ясні очі так чисті, милі ! Усмішку ніжну подарують мені ! (2)