Вчило життя: схилися! В травах на видноколі Краще й собі згубитися Тихим стебельцем долі. Вчило життя: не квапся Полум'ям до зеніту. Краще жарина щастя, Аніж дотла згоріти. Приспів: Вчило життя: не мудрствуй, Гріх пізнання печалить. Бо коли в серці пустка, Довше й тобі мовчати. Вчило до дня останнього, Як до зими добутися. В пил на коліна ставило – Легше отак зігнутися. Тільки чомусь з чорнозему Ти не травою виросла – В простір прозорий осені Сміх твій тополя винесла. Хтось підрубав від кореня, відшліфував до стовпчика, Тільки ти в небо полум'ям, протуберанцем сонячним. Приспів: Вчило життя: не мудрствуй, Гріх пізнання печалить. Бо коли в серці пустка, Довше й тобі мовчати. Вчило до дня останнього, Як до зими добутися. В пил на коліна ставило – Легше отак зігнутися. Всесвіт навкруг розкрилений, Світлі шляхи безмежжя. Де ви тепер, покірливі? Де ж ви там, обережні? Всесвіт навкруг розкрилений, Світлі шляхи безмежжя. Де ви тепер, покірливі? Де ж ви там, обережні?