В саду гуляла, квіти збирала, (2) Кого любила – причарувала. Причарувала серце і душу, (2) Тепер до тебе ходити мушу. Ходити буду, любити буду, (2) Скажу по правді, брати не буду. Ой ти, дівчино, гарна і пишна, (2) Чом ти до мене вчора не вийшла? Я виходила, тебе не було, (2) Я постояла та й ся вернула. Я більш не вийду, з тобов не стану, (2) Пришлю ти сестру, сестру Оксану. А я з сестрою весь вечір стою, (2) Не та розмова, що із тобою. Не та розмова, не тії слова, (2) Не біле личко, не чорноброва.