Не обійтися без високих слів, Їх промовляють з гордістю уста! Серед лісів своїх, серед степів Зростила батьківщина нас свята! Співала над колискою пісні, Щоб мову рідну чуло немовля, Зерно надій на врожаї рясні Посіяла в нащадках Кобзаря! Приспів: Зерна надій дозріли колоски, Ми, молоді, не віримо в казки, Що зможеш ти і все, що зможу я, В ім'я її і за її ім'я!.. Не обійтися без високих слів, Ми різних націй, різних сповідань, Нам України солов'їний спів Став джерелом натхнення й сподівань! Якщо ми разом і якщо ми всі До майбуття повернемось лицем - Земля чоло умиє у росі, До крові сколоте страждань вінцем! Приспів. (2)