В чистім полі криниченька На чотири сходи, Любив козак дівчиноньку Не чотири годи. Любилися, кохалися, Та й не побралися, Тільки наші воріженьки Та й навтішалися. Руту сію, руту саджу, Руту поливаю. Ой я тебе, козаченьку, Щодня споминаю. Будь щасливий із тією, Котору кохаєш! А над мене вірнішої Довіку не знайдеш!