Медові ночі серед літа П'янять, мов трунок і вино. Черешня зорями сповита Схиляє віти у вікно. Приспів: Земля моя-святая українська, Радію я тобі, як син. Люблю твою я душу материнську, Мені не зрадить часу плин. І сяє місяць над житами, Сріблясто дзвонять колоски. І тихий гомін над полями, Немов сповідує думки. Приспів. Чумацький шлях степами звично Біжить у тишу вікову. Хотів би з нею бути вічно У ріднім краї, де живу. Приспів.