Україно моя, Рідна земле, мій краю, Із далеких країв Я до тебе лечу! Із далеких країв Я до тебе вертаюcь І літами за гріх свій Синівський плачу!.. Україно моя, Безталанная мати, Чи ж ростила на те Своїх блудних синів? Чи купала на те їх В ромашці і м'яті, Щоб тепер виглядать Із чужинських країв... Україно моя, Мій любистковий краю, Золотії поля У вінку споришу. Із далеких орбіт Зорі з неба згортаю, І в намисто із них тебе Вбрати спішу!..