Україно мила, краю мій чудовий! Чи є в цілім світі ще така краса? Весно наша рідна в запахах бузкових, В голубім серпанку дівчини коса. Вся в садках вишневих, у пахучих м'ятах, В розлогих долинах яблунь пахне цвіт, Земле ти вродлива, земле ти багата, Де такої вроди знайдеш дивоцвіт? Люди твої щирі, працею завзяті, Орють, сіють, косять широкі лами, І в коханні вірні хлопці і дівчата, Пісні солов'їні співають вони. Скрізь хати біленькі, наче на малюнку, В мальвах, в чорнобривцях, наче у вінку, Дай, кохана земле, цілющого трунку, Вірними будемо тобі до віку.