На своїй землі творю, плід збираю, Тернистий шлях, та в кожного він свій, Молюсь, молюсь до Бога, каюсь, Нехай мені земні гріхи простить. Коли черствіє серце - тліє розум, Зневірюєшся і в останню мить Поглянеш в оченята сина свого Беззахисні, мрійливі, як мої. Приспів: Україно! Я з тобою віч на віч, Йду до тебе з юних літ, Вклонитися до ніг! Україно! Люба, мила, пресвята, Ти у мене лиш одна І ріднішої нема! На чужині зів'янеш, змарнієш. Неначе та травинка без води, А ностальгія душу так отруїть, Не милі срібла, блага всі людські. Уві сні плекаєш рідну мову, Близькі слова до болю у листі, І звісточка, ця ниточка, до дому, Тривожить серце, вмите кров'ю і слізьми. Кричиш в думках, спасіння не знайти, Шукаєш світла в темряві. Змінити щось не в силі ти, | Сивіють скроні на чужині. | (2) Приспів.