Ні скарбів я не хочу, ні слави, Бо вони мою душу гнітуть. Тільки боляче так за державу, За людей, що в державі живуть! Споконвіку за волю боролись У кривавих нерівних боях, А коли воля нам діставалась, То не довго тримали в руках. Приспів: Ген під синім небом, край жовтого поля, Наче вартовії, височать тополі. Сонячним колоссям половіють ниви На моїй Вкраїні, вільній і щасливій! Ні скарбів я не хочу, ні слави, Хочу жити на рідній землі, І щоб добре жилось всім державам, Українцям усім і мені, Бо одна в мене є Батьківщина, Тут коріння моє проросло! Ти – мій дім, Ти - мій хрест, Україно, Все тут гарне: і місто, й село... Приспів. Ні скарбів я не хочу, ні слави, Хочу затишку в хаті своїй, Щоб було на столі завжди сало І до сала було на столі. Все в нас є для життя і для щастя: Щедрі надра, і щедрі поля... Мабуть, треба нам трохи завзяття - І розквітне багата земля! Приспів.