Мати рідна, Україно, Ти мене, малу дитину, Окропила Черемошем та Дніпром! На вербі мене гойдала І так ніжно колисала Солов'їним співом за селом... Ти мене в лиху годину Закликала, Україно, Духом запорізьких бравих козаків! І рясним кущем калини Плаче мати Україна На могилах відданих синів... Україно, рідна мати, Раді все тобі віддати: Душу й тіло, віру і любов, Щоб ти розквітала знов! Де живуть недобрі люди, Зроду там лелек не буде, А на Україні – в кожному селі! Лиш до тих, хто щиро любить, Хто не зрадить, не осудить Прилетять лелеки-журавлі! Свято вишитих сорочок Та заквітчаний віночок Зберегла нам мати через сотні літ. Ллється пісня, мов струмочок, Із сердець синів і дочок, Славить Україну на весь світ! Україно, рідна мати, Руки дай розцілувати! Милий краю, рідна земле, Вічна - ти - любов моя!